Вбивця

Колеса проривалися
Крізь морок ночі
І тихо в темноту
Вдивлялись чорні очі,
Й не вірили
В цю темінь безкінечну,
Прощаючись з цим світом
Недоречним.

Приспів:
Дуло пістолета
Тримаєш біля скроні,
Покрилися геть потом
Твої сухі долоні,
Лиш мить залишилась
Одна-єдина,
Вприск адреналіну,
Спалах,
Шок й на небо душа лине.

Й закінчились
Твої проблеми сьогодення,
Думав буде краще,
Надіявся? Даремно...
Залишишся навічно
Ти між небом і болотом,
Не все в житті
Вирішується легко так, сволото...

Приспів.

Поділитись сторінкою: