Ой, на горі дуб, дуб

Ой, на горі дуб, дуб,
Тече вода з дуба.
Бідна ж моя головонька –
Пішла за нелюба.

Іде милий з корчми,
Весело співає.
А на мені молоденькі
Тіло потерпає.

Прийшов він до хати
Та почав питати:
"Чи стелена біла постіль,
Бо я вже іду спати?"

"Стелена, стелена,
Що ми мати дала.
Я з тобою, нелюбчику,
Ще м не постаріла".

Ой, ліг милий збоку,
Я лягла з другого.
Не промовили й словечка
Одне до другого.

Поділитись сторінкою: