| |
Все що було в житті -
Розчиниться з тобою,
Лиш сяйво очей,
Шепіт замкнутих вуст...
І на віки лишаюсь
Зі зруйнованою долею -
Це мені сказало серце,
Не глузд...
Все чому ми раділи -
Стало огидно,
І неначе відбувалось
У чорно-білих снах,
Але в спогадах лишилась
Крапля надії,
І велике бажання
Перемогти страх!
Та навряд чи цей день
Згадають люди...
Та навряд чи цей день
Забудеш ти...
Приспів:
Вибачай мені, вибачай!
Залишай собі свій рай...
Вибачай мені, вибачай!
Я лишу собі свій небокрай...
У блакитному небі
Зорі розквітлі,
На моїй батьківщині
Сади розквітуть,
Майже все, як завжди,
І любов кругом квітне,
А мені залишається
Смуток і бруд...
Хто був прав, хто не прав -
Вже дізнаються після
І запишуть усе
У тлумачний словник,
Але мрії мої
Вже навік непохитні
Та думки, немов риби,
У розум пливуть!
Та навряд чи цей день
Згадають люди...
Та навряд чи цей день
Забудеш ти...
Приспів.
Ось і все, моя повість
Списалась до крапки,
На вівтарі кохання
Душа запала,
Але знову і знов
Почуття непідвладні
Та скандують навколо
Німі голоси...
Та навряд чи цей день
Згадають люди...
Та навряд чи цей день
Забудеш ти...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
