Я тікаю

Хтось говорить про небо,
Хтось шепоче про рай,
Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай.
Я тікаю...

Я гребу по грьобаній країні,
По моїй Вкраїні, по сумному краю
Від себе тікаю, я тікаю...
Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай...
Хтось говорить про небо
Хтось шепоче про рай.
Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай,
Я тікаю...

Я гребу по країні розорених снів,
Жовто – Блакитно – Червоних,
Я лишаю країну розірваних слів,
Де мільйони гукають прокльони.
Моя країна втрачених героїв,
Країна атому й лелек,
Покрита пилом давнини сивої,
Гдє вольно дишит русскій чєловєк.
Там де ростять уродів
Без імені і роду,
Де йдуть на бій з народом
Від імені народу!

Я гребу по країні брехні і омани,
Де всі волають і ніхто не чує,
Де кожен другий є гетьманом,
А кожен третій – жебракує.

І витріщивши очі, всі чекають
Якогось раю, а я втікаю туди,
Де вас не має, обдурених,
Наївних і пихатих,
Яким на все начхати...

Хтось говорить про небо,
Хтось шепоче про рай.
Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай,
Я тікаю...

Поділитись сторінкою: