Ой у лузі при долині

Ой у лузі, при долині
Колихала дівчинонька       |
Дві дитині.                | (2)

Колихала, та й плакала:
"Ой, чого ж я, молоденька, | 
дочекала.                  | (2)

Дочекала дві послузі,
Куди хожу, та й шо роблю - |
Серце в тузі.              | (2)

Ой ти, сестро моя рідна,
Спохітни ми двоє діток,    |
Бо я бідна."               | (2)

"Хіба би я дурна була,
Що би я тих двоє діток     |
Спохітнула.                | (2)

Чи ж я тобі не казала,
Щоби ти ся з писариком     |
Не кохала?                 | (2)

Бо той писар дрібно пише,
Не одну він дівчиноньку    |
З дитєм лише."             | (2)

"Ой ти, руто зелененька,
Ой, чого ж я дочекала,     |
Молоденька..."             | (2)

Поділитись сторінкою: