Чаклунка гір

Під горою, край села,
Де з туману вітрилось,
Що чаклунка тут зросла,
Все мені не вірилось.
Очі хлопців аж блищать
Зорями та росами,
Мов не бачили дівчат
Із такими косами.

Приспів:
Ой, ти, чаклунко з диво-гір,
Чи то про тебе поговір?
Чи справді з казки ти прийшла
І чари в коси заплела?
В коси заплела...

Як збирала горицвіт -
Гори розступалися,
Яблуневі крила віт
Низько їй вклонялися,
А потічки весняні
Стали стоголосими.
Вже наснилась і мені
Чарівниця з косами.

Приспів.

Та ніхто, ніхто не зна,
Що була засмучена,
Як мережила вона
Рушники-заручини.
В косах - сонце золоте,
Коли небо хмариться.
Хто ж чи коси розплете,
Що ночами маряться?

Приспів.

Поділитись сторінкою: