Вічне диво

Загубився квітень в травах,
Цвітом-рястом в них проріс,
Ти говориш, що то травень
Й квіти в травах – звична річ.

Приспів:
Не кажи так, не кажи,
Квітів тих мені не рви,
Бо природа – вічне диво, –
Квітів дивних дивосвіт.

Дотяглись до неба віти,
Прихилили до землі,
Ти говориш: то барвінок
Цвітом виповнив гаї.

Приспів.

Де озера, сплять русалки,
Видно коси золоті,
Ти говориш: то руслиці,
Звичні трави у воді.

Приспів.

Поділитись сторінкою: