Сонцесвіт

Світлом напуває Сонцесвіт -
Гартована струна.
Пробиває білий день стрілою.
Сонце догорає, наче гніт,
То не його вина,
Що вбиває ніч-труна собою.

В пору, коли листя засмічує місто,
Шиферовий свист.
В пору, коли день до ночі близько,
Ти озирнись.
В пору, коли смерті не видно й близько,
А життя бракує часу,
Ми станемо так схожі із тобою.

В небі місяць зовсім, як дитя,
Що падає до ніг,
І тихо, ніби проводжає.
На стадії клінічного життя,
У темряві доріг,
У пошуках себе вмирає.

Поділитись сторінкою: