Бджоли

В громадянську люди говорили,
Що пропали бджоли на Волині,
Вулики козаки потрощили, -
Мед шукали в тій голодній днині.

Хліб козаки медом заміняли,
Лезо шаблі на бджолине жало,
Бджоли помирали, так вже сталось,
Від ганчір'я тлілого тікали.

Чи то був дим, чи то туман,
А на Волині бджіл нема,
Нема на десят літ вперед,
Застався тільки дикий мед.

Не до жалю було, всі спішили,
Не один був осквернений вулик,
Сіркою і порохом морили,
Чоботьми душили осавули.

Били їх і білі і червоні,
Всі вони голодні воювали,
Били в наступі і обороні,
Сотами сивуху зажирали.

Не було образи у Ісуса,
Бджоли на хресті його не їли,
Мух огидних мучила спокуса,
Бджоли на квітках тоді сиділи.

Горе злодіянь нас мучить всюди,
Прокотилось лихо по Волині,
Гинули ворожих армій люди,
Тільки бджоли в тому не повинні.

Поділитись сторінкою: