| |
Я так люблю не напрягатись, коли мені усе до сраки,
Роблю свою справу, хай далі гавкають собаки.
Караван іде вперед, мене влаштовує маршрут,
Я не намагаюсь відразу бути там і тут.
Я насолоджуюсь тим місцем, де перебуваю,
Я знаю, якщо мене щось не задовольняє,
Я не б'ю верблюдів, не сварюся з тими, хто ними керує
Кожен з них так, як і я просто подорожує.
Ніхто не винен в тому, що погана погода,
Чи складна дорога, чи ніби Бог надто строгий.
Питання не у чиїйсь вині, поганого просто немає,
Коли за всім уважно спостерігаєш помічаєш,
Що сьогодні й завтра одні й ті самі речі
По-інакшому відображають путь життєвих течій.
Сьогодні це добре, завтра це погано,
Сьогодні не хочеш це їсти,
Завтра це для тебе як з неба манна.
Я не напрягаюсь, я не нервуюсь, |
Я насолоджуюсь, я тусуюсь. |
Я маю те, що люблю, |
Бо люблю все, що маю, |
Усіх перепрошую і пробачаю... | (2)
Так багато тих, хто хоче дізнатись, що буде далі,
Аби знати наперед, які сьогодні вдягнути сандалі.
Хочуть на старті знати, як фінішують на раллі,
Щоб зрозуміти, треба сильніше тиснути педалі.
Так мало віри у свої сили і Божу ласку,
Скептики не знають, що життя може бути, як казка.
Так багато тих, хто заплутався у власних масках,
Замість впевненості в перемозі, бояться поразки.
Так багато песимістів дефіс пропагандистів,
Їх наміри не щирі, їх погляди не чисті.
Я співчуваю їм і я за них молюсь.
Та я продовжую свій шлях, вперед рухаюсь, вперед дивлюсь.
Я не боюсь або принаймні не боятись вчусь,
І я клянусь, я буду там, де хочу, я проб'юсь
Так, я веселюсь, я щасливий, я радію,
Я назад не повернусь, бо я крокую до мрії!
Приспів.
Мене збивають з пантелику і до якихось бздурів агітують,
Я себе на краще налаштовую, а мене провокують.
Кайфую процесом, а мене хочуть переконати,
Що варто не на це увагу звертати, а на результати:
П'яте, десяте, стільки порожніх слів, розмов порожніх так багато.
Радять, консультують, проганяють, кіпішують, нав'язують
Такі думки, що навіть на них не працюють.
Бояться всіх і всього: себе, людей, Бога,
В них сюди небезпека, ризик, загроза, тривога,
Хочуть і мене налякати, питається: якого?
Вам мало свого чи у вас нема нічого святого?
Я обираю не боятися, а знати!
Я обираю не говорити, а працювати!
Я обираю не плакати, а висновки робити!
Я обираю себе, усіх і все любити!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
