Старий мій друже, львівський бар

Така солона ніч оця,
Либонь, що пивом лиш запити.
У такт сльоті сльоза з очей –
Мені вже нікого любити.

Приспів:
Старий мій друже, львівський бар,
Бармен веселий, невгамовний,
І пиво світле, мов янтар, -
Мій задушевний співрозмовник.
Гей, пива й музику, бармен,
Сльота-біда таки минеться.
Жива легенда – айн момент! –
І доля нам уже сміється!

В розшивку мури кам'яні –
У них бере початок Лета,
І в плині пізньої пори
Впаде тягар з душі поета.

Приспів.

Поділитись сторінкою: