| |
Плямою білою, маленьким клаптиком
Падає, падає за жовту смугу
Тінь невловима і в спину дихає
Важке й гаряче сонце Джуну...
Сонце Джуну...
І ще рудуваті й злинялі плями,
Що розрослися й дражняться світлом
Вишнево-багряні вишкірки срібні
Тугу плетуть фіолетово-синю...
Приспів:
Тут все залишилось, щоб жити без болю!
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Що мчить у світання...
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Невідворотнє востаннє, востаннє...
І десь за гребенем, чорно-смарагдовим,
Губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають
Важкі попелясті крила Хевена...
Хевена...
І ще на мотузяних дротах гойдається
Напоєне потом і сміхом місто
Й на біло-сліпучі розірвані клапті
Вино розливає Гераклова Геба...
Приспів.
Літо при поясі, чи вже половина?
Біла фелука в перловім намисті,
Тінь оступилась не в силі рухати
Чавунно-важкими налитими крилами,
Крилами...
І ще рудуваті й зелені краплі
Прилипли навіки за жовту смугу...
Хочеш ступить та боїшся спіткнутися -
Треба востаннє зібратися з силами...
Приспів.
Невідворотнє востаннє, щоб жити без болю!
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Що мчить у світання...
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Невідворотнє востаннє, востаннє, востаннє... Поділитись сторінкою: 
| |
