Голос твій

Голос твій — срібний, тоненький,
Далекий, забутий,
Зв'язує, змішує, схрещує, будить
І плаче так болісно,
Ніким не помічений, словом минулим,
Здавлений криком, криком...
Носиться, скиглить, себе не знаходить.
Знає лише, що немає повернень...
Волосся тобі спадає на очі,
Вітер в обличчя знову сміється...
Вітер!..

Приспів:
Все це було: і запах, і квітень.
Все це я знаю... Що буде по тому?
Я не вернуся, загоєні рани,
Не заболять мені більше ніколи,
Ніколи!

Голос твій — срібний, тоненький,
Далекий, забутий,
Міцнішає в звуці, тривожить і будить...
А ти усміхаєшся тільки очима?
Дорогами мариш, сонцем і небом, небом...
Руку простягнеш і знаєш, не треба:
Бо коло вже пройдено до половини.
Волосся Тобі спадає на очі,
Вітер в обличчя знову сміється... |
Вітер!..                          | (2)

Приспів.

Все це було: і запах, і квітень.
Все це я знаю... Що буде по тому?
Я повернуся вигоювать рани,
Щоб не боліли ніколи, ніколи,
Я повернуся вигоювать рани,
Щоб не боліли ніколи, ніколи, ніколи...

Поділитись сторінкою: