Іра, Ірина, Іруся

Дощ на дворі, та це не перешкода,
Полонила мене твоя чарівна врода,
Полонила мене, мій спокій ти забрала,
Ой, дівчино, дівчино кохана.
Хто ж ти така? З якої казки, мила,
Що у серці моїм кохання розбудила?
Звідки взялася ти? - Я відповідь шукаю
І кохаю тебе, я кохаю!

Приспів:
Іра, Ірина, Іруся - так називав я тебе.
Іра, Ірина, Іруся, чом я кохаю тебе?
Іра, Ірина, Іруся - знову шепочу ім'я
Іра, Ірина, Іруся - кращої в світі нема!

Дощ на дворі, та я тебе стрічаю,
Я іду, я іду, іду до зелен гаю,
Де чекає мене чарівна та дівчина,
Що так серце моє полонила.
Дощ на дворі, та скоро перестане,
А усмішка твоя ніколи не зів'яне,
І цвітуть у саду троянди, квіти білі
На весіллі, на нашім весіллі.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: