Що уперше було

Розкажи, моя зоре, про те,
Що уперше було.
Досі мальва приморська цвіте,
Нас обох виглядає.
Я виходжу із моря у степ,
Довго-довго ходжу,
Тільки зоряна ніч
Мене вітром новим обіймає
(Студним).

Приспів:
Не бережи душі надії.
Солодку пам'ять не ятри.
Душа з душею молодіє,
Вона лукавити не вміє,
Мов камінь кинутий згори.

Не скажу, моя зоре, того,
Що уперше казав.
Нас тепер зогріває вогонь
Прохолодної м'яти.
Я мовчу коло серця твого,
Тихо-тихо мовчу,
Наче дощ за вікном,
Який хоче тебе обійняти.

Приспів.

Поділитись сторінкою: