Війна ХХІ

Hm A Hm A
G F G F

Блиснув спалах - і кров плакала небом,
і десь за обрій тікала саранча.
У потрісканих шпалах, де треба й не треба,
реготала тихенько пожовкла трава.

Ворони літали на диво зелені,
і падав дощ кислотний на поля.
Крізь потріскані шпали, через діри у стелі
зловісно сміялась убита земля.

Ставало світліше із кожним моментом,
зростала дедалі заграва ясна.
Ставало тепліше і дуже далеко
єдина квітка насміхалась із нас.

Попіл осів, усе посіріло.
Вуха наслухали мелодію сумну.
Світ згорів. Усе згоріло.
Навіщо ми почали Атомну Війну?

Поділитись сторінкою: