|
Ходиш, бродиш по місту,
По колу мене водиш,
Ніби робиш навмисно,
Заводиш, потім тонеш.
Не питаєш, зникаєш,
Надію залишаєш,
Та навіщо ламаєш
І серце моє краєш?
Ходиш, стогнеш, зітхаєш
І раптом пропадаєш,
Не розкажеш, вмираєш,
Під зливу попадаєш.
Ти можеш зламати
Мої таємні грати,
Розкидати, зірвати
Усі залізні лати.
Приспів:
Зроби це наяву:
Хоча б мене поцілуй!
Про більше поки не мрій,
До цього тисячі миль.
Ти дуже рідкісний тип,
Який давно уже зник,
Я хочу тебе спіймати,
Дослідити як слід.
Ходиш, ловиш, спіймаєш,
І раптом відпускаєш,
Ніби дурня вмикаєш,
Кохаєш, потім лаєш,
Ти можеш зіграти:
Пухнастим раптом стати,
Розкидати, зламати слова
І пустувати!
Приспів. (2)
Ходиш, бродиш по місту,
По колу мене водиш,
Ніби робиш навмисно,
Заводиш, потім тонеш.
Не питаєш, зникаєш,
Надію залишаєш,
Та навіщо ламаєш
І серце моє краєш?
Приспів.
Зроби це наяву:
Хоча б мене поцілуй!
Про більше поки не мрій,
До цього тисячі миль.
Ти дуже рідкісний тип,
Який давно уже зник,
Я хочу тебе спіймати,
Досліди-досліди-дослідити
Як слід! Поділитись сторінкою:
| |