Ванесса

Був солдат без армії і чину,
Та, як маєш весла, то греби!
Що найбільше видає мужчину? –
Це саме бажання боротьби!

Все якось не солодко, не гірко
Та одного разу крізь пітьму
Дівчинка Ванесса - кінозірка
Дивно посміхнулася йому.

Ще тоді в клозеті військкомату
Він зірвав портрет її, тоді,
Так її тримати, наче мати,
Всю до грама ляльку Параді.

На своїх, на хуторянських кресах
Бойового подвигу не жди.
Кінозірка - дівчинка Ванесса –
Світла, як дорога в нікуди.

Ділить світ безжальна бісектриса
На щасливих і на навпаки,
Дівчинка француженка - актриса,
Наші не зустрінуться зірки.

Де він падав? Під які колеса?
Де вмирав від вогнепальних ран?
Лялька порцелянова, Ванесса,
Посмішкою спалює екран.

На руках старої санітарки
З харкотинням крові й пилюги
Вийшла з хлопця невеличка хмарка,
Розійшлися їхні береги.

Прохурчало потягом-експресом
Короткометражного життя
І стояла дівчинка Ванесса
На лункій межі у забуття...

Поділитись сторінкою: