Без назви

ніч стоїть на глибині,
зірки – мілиною;

велич вся у вишині,
аж на упокою...



решта горнеться всього
у цілісність вільну;

хоч в кохання, хоч в Любов:
Божую, чи спільню...



мить насвячена на це,
й світ,– увесь,– й з тобою;

й всю ніч промінь сонця б'є
в шкаралупу свою...

Поділитись сторінкою: