Жартома

Може в цьому винна я сама,
Що було кохання і нема,
А тепер занадто пізно:
В нас шляхи з тобою різні,
Різні, наче літо і зима.
Гілка тихо стукає в вікно,
А за ним, немов німе кіно,
І нагадує зима -
Вони вдвох, а ти сама,
Бо в кохання гралась жартома.

Приспів:
Жартома, жартома,
Покохала жартома,
Розлюбила жартома сама.
І лишились мені
Тільки квіти на вікні,
Що малює зима, зима...

Я сама спалила всі мости,
Бо не знала хто для мене ти.
Запізніле покаяння,
Прощавай, моє кохання,
Різними шляхами нам іти.

Приспів. (3)

Поділитись сторінкою: