Сон

Де в комишах дрімає став,
Де квіти пахнуть серед трав,
Там у вечірній тихий час
Стрічала милого не раз.
І чули квіти, і трава
Жагучі та палкі слова.
В ті незабутні юні дні
Співала милому тоді.

Все навколо спить,
Неповторна мить, зачарована весною!
А за мить, хто зна, як прийде весна,
Чи ми будем знов з тобою?
Хоч весна мине, не забудь мене
І слова мої у цю хвилину!
Як розлуки час надійде до нас
Я до тебе в снах прилину!

Минув той час, як сизий дим,
Здалось, що був ти молодим.
Вже дівчини давно нема,
А в серці залягла зима.
Та інколи бринять слова,
Прилине дівчина ясна
І пісню знов співа тобі
Та лиш у мріях, лиш у сні.

Все навколо спить,
Неповторна мить, зачарована весною!
А за день, хто зна, як прийде весна,
Чи ми будем знов з тобою?
Хоч весна мине, не забудь мене
І слова мої у цю хвилину!
Як розлуки час надійде до нас
Я до тебе в снах прилину!

І чули квіти, і трава
Жагучі та палкі слова.
В ті незабутні юні дні
Співала милому тоді.

Все навколо спить,
Неповторна мить, зачарована весною!
А за день, хто зна, як прийде весна,
Чи ми будем знов з тобою?
Хоч весна мине, не забудь мене
І слова мої у цю хвилину!
Як розлуки час надійде до нас
Я до тебе в снах прилину!

Поділитись сторінкою: