Залишай

Хто її бачив? Руки тримали,
Тремтіли очі, бриніли вії, знали,
Що ти був майже тут...
Я не хотіла змін і була майже,
Птахом бігала за сонцем зранку,
О, Боже, а ти був майже тут...
Як зберегти мій морок від твого світла?
Стане гадюччям, утікне в землю
І ти вже майже тут...
Покотом котить, злапалося сонце,
Я довго шукаю і кличу на ім'я "Уліс!",
А ти ж був щойно тут...

Залишай!
Взяти ніхто не наважився досі.
Залишай!
Може, колись проростуть на дорозі коси.

Тільки, напевно, не ту обійняв ти,
Станеш тепер ти вже самим сильним
І будеш завжди тут...
Будем кохатись на дні до схід сонця,
Я стану тобі твоїм сном і могилою,
Будем завжди тут...

Залишай!                                |
Взяти ніхто не наважився досі.          |
Залишай!                                |
Може, колись проростуть на дорозі коси. | (3)

Поділитись сторінкою: