Доньці

Доню, пташко, квітка дрібная,
Як жити тяжко ти ще не знаєш.
Я не дам тобі срібла,
Я не дам тобі злата,
Ні коштовних каменів,
Ні розкішних палат.
Те, що можу я дати,
Ти не купиш за злато:
Я навчу тебе пісню
Про убогий сад.

Той сад предивний,
Той сад прекрасний,
Не бачені квіти у саду тім,
Той, хто може любити,
Той, хто може прощати,
Той, хто вміє страждати,
Буде жити в нім.

Проста та пісня,
Як скибка хліба.
Та лиш устами
Її марно співати.
Ти ту пісню святую
Проспівай своїм серцем,
Господи, її слухай,*
Бо одійду я...

Поділитись сторінкою: