Закохав мене вечір

Закохав мене вечір
У свою дивовижну красу
І тепер я зорю
На долонях, мов краплю несу.

  То краплина життя,         |
  То кохання моє             |
  І не гаснуть у серці чуття,| (2)
  Доки в небі зоря виграє.   |

Закохав мене вечір
У блакитні тумани лугів,
Наче взяв у полон
І стежиною в поле повів.

  Де зоріє життя,             |
  Мов світаннє моє            |
  І не згаснуть у серці чуття,| (2)
  Доки в небі зоря виграє.    |

Закохав мене вечір
У тепло перепілок своїх
І душа моя там,
На співучих стежках польових.

 Де розлите життя,             |
 Де джерельце моє              |
 І не згаснуть у серці чуття,  | (2)
 Доки в небі зоря винграє.     |

Поділитись сторінкою: