У передчутті катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики "Пі"
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Поділитись сторінкою: