Бистриця

Бистриця, Бистриця, ще й Бистрець.
Вода з гори котиться, ще й у низ.
Вiтер в небi хмари пасе,
Ген за обрiй, за далекий обрiй їх понесе.

Там в долинi дiвчина гарна, наче калина
Милого свого вигляда.
Там в долинi дiвчина, молодая рибчина,
Милого свого чека.

Бистриця, Бистриця, ще й Бистрець.
Вода з гори котиться, ще й у низ.
Вiтер в небi хмари пасе,
Ген за обрiй, за далекий обрiй їх понесе.

Там в долинi хлопчина, має в торбi хустину,
до милої своєї поспiша.
Там в долинi хлопчина, там де бита стежина,
Коника свого пiдганя.

Поділитись сторінкою: