| |
Слово. Спочатку було слово – Харків.
Сідай зі мною в парку коло зоопарку,
Послухай, кожне "шо" має власний тембр,
Баригі, барди, хіппі - все це я ремембер.
Буги-вуги Харків, містер Харків будь здоров!
Потім були SYD – шість молодих х**в,
Рок багато пив, реп багато слухав,
Вбиті репом, ми мали свіжі вуха.
Рок – реп, реп – рок, реп-н-ролл,
Харків сам собі зазвичай забиває гол,
Потім довго думає – чому так сталося?
У свою печаль моє місто закохалося.
Поспівати в кайф, а потім спитися без ризику,
Кажучи по-вумному, це – метафізика.
Генієв невизнаних – півтрамваю,
Кожен коваль свого щастя сам себе ховає.
Гупаєм на останні – ех, тралі-валі,
Перші кроки діти роблять на базарі,
Але Харкову не соромно – в нього п'яні очі,
Він питає в тебе – "шо ти хочеш?"
Оперний театр, шапки із ондатр,
Пачка "Ватри" і нема лаве.
Ось підходять генії, "я прошу прощения,
Можно сигаретку, лучше две?"
Погляд, наче зараз буде клізма,
На чому ще базуватися патріотизму?
Хто із ким, хто кому міліціонер,
У слові Харків твердо "Р".
Хто ми, навіщо, що ми за нація?
Кажучи по-вумному - ідентифікація,
Спочатку посміхалися, потім придивилися,
Щось загубили, десь загубилися.
Кожному нанесено при пологах травму,
Ми на все спроможні, але погана карма,
Вулицею темно, прямую серед бруду,
Ніколи нікому нічого не забуду.
Да, вот такая століца хіп-хопа,
Ма, с тобой сейчас опа-на папа,
Пару-на-папа, да-да, моя шляпа,
Єто мой пакет - убрал рукі, растяпа!
На Барабашова піратят наши діскі,
Чорние кіскі говорят на угандійском,
В-общем-то нізко, а так всьо бамс-чіка,
На мікрофоне Фозз і Мішанчіка.
Дядя, дай мне знак, что ти Вася,
Ти хочешь узнать, как культура роділася?
На фестівале слівалі, біти взривалі,
Єто Бугі-вугі Харьков, єслі не догналі... Поділитись сторінкою: 
| |
