| |
Чорнi пальцi мого Ісуса,
Якими вiн тримає зернята шипшини,
Коли сарана обережно сiдає йому на плечi,
Вiд їхнього дотику беруться iнеєм стiни,
Він завжди носить в наплічнику...
В нього кiстки, мов срiбнi виделки
І м'ясо холодне i гостре.
Я бачив, що пiд його нігтями,
Мов пiд озерами свiтяться лампи,
Через що я завжди в його присутностi
Почувався гостем навіть в своєму домi,
Де пiсля нього лишалось шепоти нiби дамби...
Свiтло... Долаючи вiдстань... | (3)
Свiтло...
Я ба-ба-ба... ба-ба-бачив... | (2)
Я ба-ба-бачив, що пiд його, пiд його нiгтями мов...
Мов пiд озерами свiтяться лампи, через що я...
через що я... | (8)
І ти все одно, все одно повiриш
Якщо не повiрив досi...
Ось, оси ховаються в його волоссi
Ось, Оси, Оси займаються
Якось важливою справою
Мiж лiвою його рукою i правою...
Тепер,
Тепер коли всi, всi, всi
Стверджують, що все, все,
Все почалося звiдси,
Я думаю, що насправдii все почалося деiнде,
Тому, що коли говорять,
Що прийде свiтло, долаючи вiдстань -
Це ще зовсiм, зовсiм не значить,
Що воно своєчасно прийде... Поділитись сторінкою: 
| |
