Привид

Знання таємне,
Що народилося із глибини палаючих видінь,
Сплетіння казки і жаху в вінець із дивних снів,
Мертвої мрії прощальна тінь...
З ночі в ніч твої бездонні очі,
Пекельні дві зорі на ложе із молитов
Приносять біль у дар, звучать слова пророчі,
Що будять древній страх, що десь у серці спить.

Самотній привид із моїх снів
Погасить світло й зникне в пустоті.

Не кликала я тебе, печальний дух спокою,
Та ти прийшов крізь ніч і зникло сяйво зір.
Ти тишею кричиш, ти маниш темнотою
Холодних склепів і пустих могил.

Народжений болем і нудьгою
Розкриє темні крила темної душі.

Поділитись сторінкою: