Мов краплі дощу...

Мов краплі дощу на вологих повіках
Ті сльози душі, той голос її.
Ти слово "люблю" позабудеш навіки,
Назавжди забудеш його.
І всі ті слова, яких ти не сказала,
І всі ті думки, що живуть у тобі.
Для щастя яких було мабуть замало,
Ну, а для страждань вистачало яких.

Приспів:
Залиш своє серце розбитим,
Залишся розбитою з ним,
Так легко себе загубити,
А ти спробуй вижити з цим.

Самотні думки...
І тільки ти, лиш ти одна почуєш мій голос,
З неба зійдуть,до тебе зорі і вкриють тебе
Своїми кольоровими снами.

Приспів.

А потім зоряної ночі,
Коли десь за твоїм вікном,
Тихенько причаївся місяць
Стираючи усі разом
Твої страждання.
Непотрібно
Вже зовсім думати про щось,
Тобі лиш, як завжди здається.
Невже крім тебе є ще хтось,
Хто те ж на серці відчуває
І забуває про старе?
Так важко всі думки ті стерти
Й слова, кохання не помре...

Приспів.

Поділитись сторінкою: