| |
Моє серце, не спи,
Наш вогонь не здолати,
Скільки нам ще пройти?
Скільки нам ще чекати?
І не треба нам сліз,
І не треба благати,
У майбутнє дивись,
Щоб було що згадати!
Україна з тобою!
Україна в тобі!
Україна...
Розум мій, схаменись,
Розум - голос серця.
Байдужість і заздрість - твої вороги.
Душа, що загноблена, ти теж борись,
Вір у рідне своє, на чуже не молись.
Мало хто із люду знає,
Чим живе душа й за що вона страждає.
Україна з тобою!
Україна в тобі!
Ми нещасні й хворобливі,
Ми невпевнені в собі,
Роби зміни! Україна в тобі!
У погляді століть можна мудрість віднайти,
Зосередитись потрібно на досягненні мети,
І коли батьківські руки тебе знову обіймуть,
І коли при слові "мати", сльози щоки обпечуть...
Значить зміни надійшли в твої душу і розум,
Тож тепер можем змінити все довкола і всі разом!
Україна з тобою!
Україна в тобі!
Ми нещасні й хворобливі,
Ми невпевнені в собі,
Роби зміни! Україна в тобі!
Україна з тобою!.. Поділитись сторінкою: 
| |
