Суботів

      Em  C           Em      C
   Стоїть   в селі Суботові
Em         C    Em     C
   На горі   високій
D               G
   Домовина України —
      H        Em
   Широка, глибока.
Em                C
   Ото церков Богданова.
Em               C
   Там-то він молився,
D                        G
   Щоб москаль добром і лихом 
          H     Em
   З козаком ділився.

                    Em
Мир душі твоїй, Богдане!
              Hm
Не так воно стало;
    C 
Москалики, що заздріли,
     G    
То все очухрали.
   Am   
Могили вже розривають
       Em
Та грошей шукають, 
  H 
Льохи твої розкопують
    H 
Та тебе ж і лають,
          C
Що й за труди не находять!
  G     
Отак-то, Богдане!
     D 
Занапастив єси вбогу
     G 
Сироту Украйну!
    H 
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!
На тій Україні!

Em              C
   Отаке-то, Зіновію,
Em            C
   Олексіїв друже!
D                 G
   Ти все оддав приятелям,
     H        Em ...
   А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все-то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам… 

Може, й справді!
Нехай так і буде! 
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі     
Невольничі діти!
     H 
І помоляться на волі 
Невольничі діти…
     Em
І помоляться!

Поділитись сторінкою: