Ой, летіла куля

Ой, летіла куля, стрелена вар'ятом,
Стріляв він згори хто знає куди.
Є куди летіти, часу в просторі багато,
А глупу макітру в тім світі неважко знайти.

А тим часом на землю гадили птахи,
То всьо, пробачте, для краси,
Їм легше, певно, так літати і співати.
Як повезло, що птах на голову той-во-во-во-во,
А, як застряне куля, во храпєла мама буде всьо.

Залетіла куля в місто і давай блукати,
Пролетіла по мирних вулицях за мить,
Просвистіла під вухом літньої мадами,
А пані спитала: "Петро в котрім вусі звенит?"

А на місто лірично гадили птахи,
То всьо, панове, для краси,
Їм легше, певно, так літати і співати.
Як повезло хо-хо, що птах на голову той-во-во-во-во,
А, як застряне куля во храпєла мама буде всьо.

Тут літає, там літає, вибирає хто її не жде.
Чи до пекла, чи до раю хто собі шо наживе,
Наживе...

В той час, на щастя, доля злая була на дупу вихідная,
А може в хранителів був показатєльний день.
Сліпая куля із розгона влупила в памятник Ньютона
І знов з поворотом пішла, і вар'ята знайшла.

А на землю гадили птахи,
То всьо, пробачте, для краси,
Їм легше, певно, так літати і співати.
Як повезло хо-хо, що птах на голову той-во-во-во-во,
А, як застряне куля во храпєла мама буде всьо.

Тут літає, там літає, вибирає хто її не жде, |
Чи до пекла, чи до раю хто собі шо наживе,   |
Наживе...                                    | (5)

Поділитись сторінкою: