Доля козака

Їхав козак за Дунай
У чужий далекий край,
У незнанії світи
Їхав доленьку знайти.
Рідну жінку і дітей
На чужих лишив людей,
Полетів без вороття
Заробляти на життя.

Приспів:
Ой, чому ж вона така
То солона, то гірка?
Ой, чому ж вона така
Доля козака?

По чужих та й по світах
Він блукає, наче птах,
За прокляті за гроші
Продає вогонь душі.
Продає усім на сміх
Силу рук і силу ніг,
Щоб у рідному краю
Зберегти сім'ю свою.

Приспів.

Рік мина і два мина,
За зимою йде весна,
Вже давно родина вся
Зачекалась татуся.
Йде за осінню зима,
А його нема й нема,
Загубився у імлі,
Батракує по землі...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: