Коні, мої коні

Золото-червоні, бистрі мої коні,
Все несуть мене у синю далину.
Промайнули ранки, спогади, світанки,
Справно п'ють минулих юних днів росу.
Давня моя мрія світить та не гріє,
Жар її поглинув невмолимий час,
І йому не в змозі стати на дорозі,
Він один єдиний, наймудріший з нас.

Приспів:
Коні, мої коні, золото-червоні,
Не несіть так швидко мене у синю даль.
Коні, мої коні, я у вас в полоні,
Не мережте скроні, срібла вам не жаль.

У відлунні роки, наче свої кроки
Чую і впізнаю я музику тих днів
Та несуть коні, наче від погоні,
Зупинити їх ніхто ще не зумів.
День новий зоріє, сповнений надією,
В золоті купається моя земля,
Знову від порога кличе нас дорога
І сідлаю я нестримного коня.

Приспів.

Поділитись сторінкою: