Падав білий сніг

Падав білий сніг               |
Та на білий поріг.             | (2)

Покотився з неба               |
Червоний пиріг.                | (2)

Ледве лиш до нього             |
Добігти устиг я.               | (2)

Він за нашим ставом            |
Спочити приліг.                | (2)

А я над ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав:
"А шо так рано ти
Сьогодні встав?"
Бо він мені моргнув:
"А коли ж ти вчора ти заснув?"

"Ти вже іди і дивися,
Щоб весело було всім вам,
Ти вже дивися мені,
Щоб співали й сміялись всі там".

Я почув це все                 |
І страшенно злякавсь.          | (2)

У кущах над ставом             |
Скоренько сховався.            | (2)

Бачив, як на небо              |
Пиріг підіймався.              | (2)

Раптом засіяв                  |
І до всіх привітався.          | (2)


А я під ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав:            |
"А шо так рано ти              |
Сьогодні встав?"               |
Бо він мені моргнув:           |
"А коли ж ти вчора ти заснув?" | (2)

Він мені каже:
"Я бачити хочу
Лиш сміх на устах,
Сонце у кожну хатину зайде,
Хай завжди буде там"...

Поділитись сторінкою: