Ой, жовнірики мої

Ой, жовнірики мої,
Зелен-свити...
Море квітів - море їх -
Ран у світу...
Море спалених доріг -
Не злічити...
Ой, жовнірики мої, -   |
Де ж ви, діти?         | (2)

Стихло серце у боях,
Тиша мліє...
Лине в пісні солов'я -
Душу гріє...
На пагонах спить зоря,
Сніг на віях...
Храми у свічах горять, |
Дзвони сіють...        | (2)

Дзвони сіють імена
Незабутні,
Проростає глибина
В Божій студні...
Скільки тої глибини
Світу треба?
Від війни і до війни   |
Клаптик неба...        | (2)

Хай цей світ як відболить
Вб'є знемогу,
Принесе відвазі мить
Перемоги...
Ой, жовнірики мої, -
Прапор вгору!
Від Донбасу до Карпат
І до моря!

Ой, жовнірики мої!..

Поділитись сторінкою: