| |
Приспів:
А цю пісню б хотів присвятить батькам
І подякувать за ті безсонні ночі тату й мам!
Коли я кричав, ні про що не знав
Та як побачив очі мами - швидко засинав!
Як пролетіли ті роки, коли ще був малий,
І світ тоді здававсь добріший, не як зараз - злий,
Світило яскравіше сонце, й як була гроза,
Тікали ми у хату і дивились із вікна.
А на столі стоїть така картопля запашна,
І мама кришить там салат з капусти й огірка,
Й, не мивши руки, так хотілось швидко за стіл сісти,
Поки гукає мама тата: "Давай уже їсти!"
І ні за які в світі я б не продав гроші
Ці теплі всі моменти, які живуть в душі!
Аби я міг уявну машину часу мати,
Обрав би я хоч день в дитинстві побувати,
Де мучим з мамой три години приклад невеличкий,
Як з татом геть до ночі робим кляту годівничку,
Як на зупинку в школу мене мама проводжає,
І "будь хорошим хлопчиком" - завжди мене повчає.
Приспів.
Як би це все хотів повернуть,
Час безтурботний мені не забуть,
Як грали до ночі й не видно вже м'яч
І мама з лозиною додому крізь плач.
Як йшли по корови додому пригнать,
А їх п'ятдесят, і треба ж впізнать,
І лузали сємки, і пили сітро.
Наш кеш - десять гривень, що ще треба було?
Це час, коли наші батьки не знали про ті окуляри,
Тягнули нас ще по книжки, бо телефонів ми не мали.
Це час, коли ми так росли, ніби ложками дріжджі їли,
Коли стукало літо в двері - до бабусі так хотіли!
Це час як ми з батьками жили і турбот не мали,
Та шкода мені лиш про те, що час той ми не цінували...
Приспів.
Відклади, набери, подзвони мамі й тату!
Пам'ятай, що вони лиш тебе будуть чекати!
Ти для них - все, що є найцінніше в цьому світі!
Для батьків радість це - коли дзвонять їхні діти!
Коли дзвонять їхні діти! Коли дзвонять їхні діти!
А час не купити за гроші. Йому байдуже: бідний багатий.
Любіть усіх рідних своїх, поки ще можна їх обійняти!
Не забувайте про своїх батьків, адже роки летять непомітно,
Частіше навідуйтесь в гості, поки горить у хаті ще світло!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
