Ти на мене чекаєш

Обстріл минув,
Лише згарище з диму й вогню,
Лише попелом вкрилась земля
Аж до самої річки...
Подумки я обнімаю дружину свою
І цілую медові вуста,
І рожевії щічки!..

Під звук сирен
Неспокійна у тебе ця ніч:
Зранку сидиш
У холоднім підвалі в цей час...
Плед опустивсь,
І торкається холод до пліч,
І ти молишся Богу за нас,
Та мене виглядаєш.

Тож пригорни,
Поцілуй і синочка й доньку,
Розкажи їм, що скоро вернусь...
Знаю, ти про них дбаєш.
Йдеш в мої сни
Тих коротких тривожних ночей
І до болю запеклих боїв
У цей час з ворогами.

Як я люблю
Глибину цих ласкавих очей,
Як хочу я доторкнутись
До них вустами!..
Я лиш пройду
Цю дорогу війни нелегку
І повернусь додому живим,
Де на мене чекають...

Поділитись сторінкою: