Я прийшов до друзів в гості

Я прийшов до друзів в гості,
Та вони усі мовчать.
І ніхто не каже тостів,
Як закінчить? Як почать?

Я дивлюсь на побратимів:
Їх обличчя - кам'яні,
Мов несправжні, мов у гримі...
Ми зустрілись на війні...

Ми пройшли сніги та спеку,
Бруд в окопах під дощем,
Град, нульовку, небезпеку,
Спали під одним плащем...

Ми тікали з того світу,
Били ворога чимдуж,
Ми зі смертю стали квити...
Я прийшов до їхніх душ:

Цвинтар з пластику й граніту -
Лабіринт великих втрат.
Ним блукають вдови й діти,
Тягнуть батьків автомат...

А від нього - тільки кості...
Квіти штучні не блищать...
Я прийшов до друзів в гості,
Та вони усі мовчать...

Поділитись сторінкою: