| |
Не дзвони і не пиши мені,
Я сьогодні сам, я ні в що
Не вірю, я не прийду.
Так прикро, самотні ходять
По вулицях, дим, пілігрим
Пролітає на авеню темних квартир...
І знає, знає, знає...
Скажи мені краще:
Хто ллє дощ, коли ми вдвох?
Станцюй, станцюй мене в дощ!..
Приспів:
Я не прийду,
Та знай, лиш ти
Я не прийду
В цю ніч!
Ти - тепла ніч,
Цілуєш ранок,
Ніжна ти удвох...
Відверто я був схожий з нею,
Хай ніколи не буде сумно,
Слухай, люди, люди — яка різниця,
Пустота... Вона співає
Свою симфонію тиші,
Переганяє тиск, відведений до дна.
Ти моя і тиша, тиша...
Тиша, тиша, тиша...
Знову я:
Чия ж вона така?
Пробач, телефонуй ніколи,
Продай відведене життя, моя,
Але послухай, мила, знаю, що
Мене напевно завтра стратять,
Але будь певна, точно хтось,
Хтось за це заплатить!..
Приспів.
Я не прийду,
Ти чуєш, мила,
Не прийду
В цю ніч!
Ти - тепла ніч,
Цілуєш ранок,
Все це ти
Удвох...
Де були ми з тобою вдвох,
Удвох, удвох,
Квітневий ранок тільки наш,
Та знай,
Я не прийду!..
Приспів.
Я не прийду,
Та знай лиш ти,
Я не прийду
В цю ніч!
Ти - тепла ніч,
Цілуєш ранок ніжна ти,
Та знай,
Я зіграв свою найкращу оперу.
Антракт. Поділитись сторінкою: 
| |
