| |
Так багато щасливих лиць
На обличчях чужих людей.
Чому ти не одне із них?..
З нетерпінням чекаєш смерть?..
Так багато болю в душі,
Що не день - то пекельний жах...
Може, забагато грішив,
Щоб тортури терпіти так?..
Так багато щасливих лиць.
Чому ти не одне із них?..
Щось зламалось в твоїй душі,
Що радіти вміла колись...
Рік за роком - все гірші дні,
Крок до прірви... Поклянь-но вниз!
Там багато щасливих лиць...
Як не заздрити їм усім?
Безтурботний, щасливий сміх...
Їх не смажить шалений біль...
Може, маєш зіпсутий ген?
Може, давній набутий страх?
Ти втікаєш у світ пісень,
Бо у ньому затишно так...
Скрізь багато щасливих лиць,
Та твоє - не одне із них...
З пекла палить нестерпний біль,
З неба чути веселий сміх,
Я прошу про щастя тобі.
Може, Бог почує мене?..
Легко гнити в сирій землі,
Важко жити життя земне...
Ще настане останній день,
І насниться останній сон,
І наш час назавжди мине,
Наче дощ за твоїм вікном... Поділитись сторінкою: 
| |
