Моє село на березі Нічлави

Де край Подільський -
Пагорби й долини,
Нічлави тихоплинна течія,
Хатини чепурні і цвіт калини –
Калинова колиска тут моя.
Тут кожне слово - пісня колискова,
А кожна пісня – трелі солов'я,
Неопалима купина казкова
Таки квітує в сонячних гаях.

Приспів:
Благословенний Богом будь до віку,
Маленький рай на ангельськім крилі!
Село моє - найкраща в цілім світі
Перлинка української землі!

Іду до нього, наче до причастя,
До джерела цілющої води,
Душа моя окрилюється щастям,
Що я тут жив, що тут я народивсь.
Іду, околи рідні видивляю:
Поля розлогі, пагорби стрімкі,
Церкви, що куполами в небі сяють,
І чую голоси дітей дзвінкі.

Приспів.

Поділитись сторінкою: