| |
Історія в книгах довга,
Наживо — минає стрімко,
Моє покоління пише
Сльозами й вогнем сторінку...
Якщо би всю сіль з копалин
Жбурнути в страждання світу,
То більшість у наших ранах
Розквітла би горицвітом!..
Дивіться на наші танці
З руйновищ, постів, окопів,
Над головами уламки,
З-під ніг вилітає попіл,
Кантемпорарі в підвалах
Для тих, хто лихої вдачі.
Моє покоління плаче так,
Щоб ніхто не бачив!..
Приспів:
Моє покоління - море по коліна, |
Бо і словом, і ділом сповна! |
Проросте насіння навіть з-під каміння, |
Бо сміливим всміхнеться весна!.. | (2)
За мить як піти в атаку,
Ми молимось про спасіння,
Якщо Бог і є, він носить
Форму мого покоління!
Чи прийме він нас, хто знає...
Святих серед нас немає.
Дивіться, як ми лютуєм,
Дивіться, як ми кохаєм!..
Коли чорна тінь повстала
Від Маріка до Говерли,
Ми билися, як востаннє!
І вижили! І померли!..
Якщо, як і ми, уголос,
Ти весело й непохитно
Читаєш це українською,
Значить - ми бились гідно!
Приспів.
Не знаєм імен та не бачим облич,
Та земля є одна під ногами!
Руками й вогнем, об'єднавшись,
Змогли втримати небо над нами!..
Засіяли землі собою й залізом
Твердим і рідким, і червоним,
Нехай часи темні та душі зі світлом,
То ж серце ніяк не схолоне!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
