Вечоріє в селі, вечоріє

Вечоріє в селі, вечоріє,      |
Ясний місяць за хмару зайшов. |
Та вже ніч кавалерська маліє, |
І козак собі пару знайшов.    | (2)

Вечоріє в селі, сяють зорі,
В саду тьохкає знов соловей,
Вишню вітер колише поволі,
Не всі знають смаку тих ночей...

Вечоріє в селі, спить ставочок,
І верба свої коси сплела...
Йде закохана пара в садочок,
І калина в гаю зацвіла...
Вечоріє в селі, не як в місті,
Цю красу треба бачить, відчуть...
Полонили думки світлі й чисті,
І вже мальви красиві цвітуть...

Вечоріє в селі, вечоріє,
Заворожують ночі усіх,
Та кохання закоханих гріє,
І їх шлях край села аж проліг...
Вечоріє в селі, вечоріє,
Ясний місяць за хмару зайшов.
І вже ніч кавалерська маліє,
І козак собі пару знайшов!..

Поділитись сторінкою: