| |
Усе кружляється по колу Всесвіту,
Немає точки, де б не були ми...
Та забуваєм інколи у Вічності,
Прожиті наші всі земні роки...
Земні роки...
Так часто пам'ять нам стирається
І ми живемо уві сні...
Ілюзія з реальністю, немов повінчані,
Дороги часто знов проходим ті самі...
Приспів:
Та є в просторі точки ніжності,
Куди вертаємось, без сумніву, завжди!..
Хтось вперто йде через страждання долі,
А хтось з любов'ю подружився на віки!..
В його шляху немає перепонів...
Він пам'ятає все і не блукає уві сні,
Та знай - це неважливо, де ти опинився,
Усі у Вічності пов'язані у тісноті,
Як тільки его розум помирає...
Це все проявиться у матриці,
Дорога...
Та є в просторі точки ніжності,
Куди вертаємось, без сумніву, завжди!..
Хтось вперто йде через страждання долі,
А хтось з любов'ю,
А хтось з любов'ю подружився на віки!..
А хтось з любов'ю подружився на віки!..
В його шляху немає перепонів...
Він пам'ятає все і не блукає уві сні,
Та знай - це неважливо, де ти опинився,
Усі у Вічності пов'язані у тісноті,
Як тільки его розум помирає...
Це все проявиться у матриці,
Дорога, та якою заблукали,
Вмить розсипається на крихітні шматки...
Приспів.
В його шляху немає перепонів... Поділитись сторінкою: 
| |
