| |
Я так не хочу
Позбуватися пам'яті, Боже!
Я так не зможу,
Залишити позаду її!
В оманливій тиші
Розірвуся зсередини я...
Бог, дай же прожити
Все, до чого торкалася вона!
Обіймай! Обіймай!
Обіймай! Обіймай!
Крихти сумління, знаю,
Не дозволив собі, або я
Втратила погляд рідний,
А інакшого не знайшла...
Недаремно твоє натхнення
Розливалось об береги,
Я у Бога просила щастя,
А отримала лиш...
Хвилею за хвилею верталися слова,
Римою за римою боліла голова,
Мала потонути, але ти все тримав...
Наче дожила я, але все зламав,
Карою небесною гріхи набирав,
Я хотіла кращого, а ти не пускав!..
Так і не змогла я вгамувати себе,
Часом напливає, коли бачу тебе...
Обіймай! |
Наче це останній |
Ранок на Землі! |
Обіймай! |
Наче дуже сильно! |
А тепер ти мій! |
Обіймай! |
Все здолаємо разом, |
Коли поруч ти! |
Обіймай! |
Відпускаю промінь, |
Разом з ними лети! | (2)
Обіймай! Обіймай!
Обіймай! Обіймай! Поділитись сторінкою: 
| |
