| |
Посміхатися непросто,
Коли довкола пахне смерть.
Там, де я літав юним,
Я бачив синє море,
Я бачив гори і ліси.
Ні! Забрати це не вийде!
Я буду битись довго,
Але треба твоє плече,
Все ж вогонь пече...
Приспів:
Там світ існує у наших руках, |
Зброя священна іскрить, |
Світло приборкає страх, |
Подивись! | (2)
Коли я був малим,
Я був на Азовському морі,
Я був у Криму,
Я був на розпечених
Териконах Донбасу,
Ми їли кавун.
В країні десять років війна,
Десять років я був таким самим.
Прийдеться тобі вирости швидше,
Щоб нечисть не впустити до саду
Священні плоди хочуть зірвати
Пожовклі, гнилі пазурі...
Дайте їм яблук, покроплених кров'ю,
І ртуттю, нагодуйте сиріт.
Пригадай чотирнадцятий рік,
Це реальний світ, схожий на сон.
Скажи, як далеко зайшла би росія
Тоді, якщо б не Азов?..
Моє Дякую для добровольців
Не стреться навіть від амнезії!
Колись не стане росії,
Ми заспіваємо як на весіллі.
Нині моя пісня тривожна,
Танцювати не можна...
Я стараюсь, але це радше припадок —
Мені на сцені вже тошно,
Посміхатися в дзеркало буде непросто,
Коли твій син у полоні...
Написати на стінах, як це болить,
Нам бракує балонів...
Вишкрябуй ножем на камені
Нашу свободу, кидай у вітрину,
Кричи про Азов та підтримуй!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
