Козацьке прощання

Задзвеніло легко стремено,
Б'є копитом коник під вікном,
Швидше з хати, мила, виходи
Попрощатись з любим козаком...
Хоч в сорочці вийди на поріг,
До походу зве козацький ріг!..
Нам ясну погоду Бог послав,
Вирушаєм нині на зорі!..

Приспів:
А в козачих у руках
Малиновий сяє стяг,
Зігріває вірний шлях -
Гаряче в серцях!

А як не вернуся я назад,
Навесні піди у зелен-сад,
І знайди ту вишню молоду,
Де стрічались стільки літ підряд...
Пригорнись до неї, пригорнись,
Як до мого серденька колись.
Волі не давай гірким сльозам,
А за Україну помолись!

Приспів.

Поділитись сторінкою: