Прости мене, мамо, прости...

Відлуння важкої війни
Над світом лунає громами,
А наші герої-сини
Немов промовляють словами:
За землю я рідну стояв,
Та куля мене підкосила,
І пісня, матусю, Твоя
У серденьку заголосила...

Приспів:
Прости мене, мамо, прости...
Що я не вернувся із бою...
Я явором мушу рости
І падати з неба росою...
Зорею свічусь з висоти,
Стелюся під ноги туманом,
Прости мене, мамо, прости,
Що ти посивіла так рано...

Я пташкою в небо злетів,
Душа моя рвалась додому...
Та цвітом біленьким зацвів
На полі далекім чужому...
У головах вітер шумить,
І небо горить молитвами...
Та болем незгойним болить
Вічна дорога до мами...

Приспів.

Поділитись сторінкою: